Коли у житті дитини сталася втрата, дорослі шукають "правильні" слова, аби пом'якшити її біль. У намаганні захистити дитину від страждань, батьки та близькі часто вдаються до евфемізмів, метафор і заспокійливих фраз. Однак те, що виглядає, як турбота і підтримка, може завдати дитині шкоди.
Діти сприймають мову буквально, їхня уява працює по-іншому, ніж у дорослих. Слова, які ми вважаємо делікатними, можуть породжувати у дітей почуття провини, нові страхи або хибні надії. Знання про те, яких фраз варто уникати, допомагає дорослим обрати чесні, зрозумілі і справді підтримуючі слова.
Ця стаття допоможе вам розпізнати найпоширеніші помилки у розмові з дітьми про смерть та знайти альтернативи, які не травмують, а підтримують.
Коли у житті дитини сталася втрата, дорослі шукають "правильні" слова, аби пом'якшити її біль. У намаганні захистити дитину від страждань, батьки та близькі часто вдаються до евфемізмів, метафор і заспокійливих фраз. Однак те, що виглядає, як турбота і підтримка, може завдати дитині шкоди.
Діти сприймають мову буквально, їхня уява працює по-іншому, ніж у дорослих. Слова, які ми вважаємо делікатними, можуть породжувати у дітей почуття провини, нові страхи або хибні надії. Знання про те, яких фраз варто уникати, допомагає дорослим обрати чесні, зрозумілі і справді підтримуючі слова.
Ця стаття допоможе вам розпізнати найпоширеніші помилки у розмові з дітьми про смерть та знайти альтернативи, які не травмують, а підтримують.
Чому це шкодить: діти можуть боятися, що вони буквально загублять батьків, як гублять іграшки. У їхній уяві “втратити” означає, що можна знайти.
Семирічний Максим після фрази мами “Ми втратили дідуся” почав ретельно шукати його по всьому будинку. Він заглядав під ліжка, у шафи і навіть у холодильник. "Мамо, а де ми його втратили? Може, він у сусідів?" – запитував хлопчик. Коли мама зрозуміла, що відбувається, їй довелося пояснювати все знову.
Чому це шкодить: діти можуть боятися, що вони самі чи близькі теж поїдуть у таку подорож. Це спричинятиме страх, коли батьки йдуть на роботу, або в дітей може з'явитися відчуття покинутості. Деякі діти після таких слів чекають на повернення з подорожі.
П'ятирічна Соломійка після того, як їй сказали, що татко “поїхав у далеку подорож”, щоранку бігла до вікна і питала: “Коли він приїде? Чому не телефонує?” Коли мама збиралася на роботу, дівчинка впадала в істерику: “Не їдь! А раптом ти теж не повернешся?” Страх розлуки став настільки сильним, що Соломія не могла залишатися навіть з бабусею.
Чому це шкодить: у дітей може розвинутися страх перед Богом або страх бути хорошим. Логіка дитини проста: якщо Бог забирає хороших людей, то краще бути поганим, щоб залишитися живим.
Восьмирічний Ярослав після смерті улюбленої тітки, про яку сказали “Бог забрав її, бо вона дуже добра”, почав поводитися жахливо. Він грубив, не слухався, свідомо робив погані вчинки. Коли мама запитала чому, хлопчик відповів: “Щоб Бог мене не забрав. Я буду поганим, тоді залишуся з вами”. Довелося звертатися до дитячого психолога, щоб пояснити дитині справжню природу смерті.
Чому це шкодить: у дітей можуть бути параноїдальні почуття, вони можуть почати боятися можливих помилок, мати почуття провини й загрузнути в будь-яких "поганих" проявах поведінки.
Дев'ятирічна Соня після таких слів про померлого дідуся почала боятися залишатися сама в кімнаті. Вона не могла переодягнутися, боячись, що дідусь дивиться з небес. Дівчинка перестала грати з друзями, бо думала, що дідусь засуджує її за веселощі після його смерті. "Мені соромно реготати, а раптом дідусь сердиться, що я не сумую?" - говорила вона мамі.
Чому це шкодить: у дітей може розвинутися страх перед сном, що може призвести до безсоння й нічних жахіть. Якщо смерть - це сон, то такий сон стає небезпечним.
Шестирічний Артем після того, як йому сказали, що старший брат "заснув назавжди", категорично відмовлявся лягати спати. Він плакав, кричав, що не хоче вмирати. Батьки не розуміли, поки психолог не пояснив зв'язок. Хлопчикові знадобилося кілька місяців терапії, щоб подолати страх сну.
Більше про особливості сприйняття смерті в різному віці читайте у статті "Як діти різного віку сприймають смерть: що враховувати при розмові".
Чому це шкодить: діти можуть боятися, що вони буквально загублять батьків, як гублять іграшки. У їхній уяві “втратити” означає, що можна знайти.
Семирічний Максим після фрази мами “Ми втратили дідуся” почав ретельно шукати його по всьому будинку. Він заглядав під ліжка, у шафи і навіть у холодильник. "Мамо, а де ми його втратили? Може, він у сусідів?" – запитував хлопчик. Коли мама зрозуміла, що відбувається, їй довелося пояснювати все знову.
Чому це шкодить: діти можуть боятися, що вони самі чи близькі теж поїдуть у таку подорож. Це спричинятиме страх, коли батьки йдуть на роботу, або в дітей може з'явитися відчуття покинутості. Деякі діти після таких слів чекають на повернення з подорожі.
П'ятирічна Соломійка після того, як їй сказали, що татко “поїхав у далеку подорож”, щоранку бігла до вікна і питала: “Коли він приїде? Чому не телефонує?” Коли мама збиралася на роботу, дівчинка впадала в істерику: “Не їдь! А раптом ти теж не повернешся?” Страх розлуки став настільки сильним, що Соломія не могла залишатися навіть з бабусею.
Чому це шкодить: у дітей може розвинутися страх перед Богом або страх бути хорошим. Логіка дитини проста: якщо Бог забирає хороших людей, то краще бути поганим, щоб залишитися живим.
Восьмирічний Ярослав після смерті улюбленої тітки, про яку сказали “Бог забрав її, бо вона дуже добра”, почав поводитися жахливо. Він грубив, не слухався, свідомо робив погані вчинки. Коли мама запитала чому, хлопчик відповів: “Щоб Бог мене не забрав. Я буду поганим, тоді залишуся з вами”. Довелося звертатися до дитячого психолога, щоб пояснити дитині справжню природу смерті.
Чому це шкодить: у дітей можуть бути параноїдальні почуття, вони можуть почати боятися можливих помилок, мати почуття провини й загрузнути в будь-яких "поганих" проявах поведінки.
Дев'ятирічна Соня після таких слів про померлого дідуся почала боятися залишатися сама в кімнаті. Вона не могла переодягнутися, боячись, що дідусь дивиться з небес. Дівчинка перестала грати з друзями, бо думала, що дідусь засуджує її за веселощі після його смерті. "Мені соромно реготати, а раптом дідусь сердиться, що я не сумую?" - говорила вона мамі.
Чому це шкодить: у дітей може розвинутися страх перед сном, що може призвести до безсоння й нічних жахіть. Якщо смерть - це сон, то такий сон стає небезпечним.
Шестирічний Артем після того, як йому сказали, що старший брат "заснув назавжди", категорично відмовлявся лягати спати. Він плакав, кричав, що не хоче вмирати. Батьки не розуміли, поки психолог не пояснив зв'язок. Хлопчикові знадобилося кілька місяців терапії, щоб подолати страх сну.
Більше про особливості сприйняття смерті в різному віці читайте у статті "Як діти різного віку сприймають смерть: що враховувати при розмові".
У суспільстві існують фрази-кліше, які часто приходять на думку як підбадьорювання. Проте психологи закликають бути дуже уважними до цих стереотипних висловів, адже вони можуть нанести дитині шкоду.
У суспільстві існують фрази-кліше, які часто приходять на думку як підбадьорювання. Проте психологи закликають бути дуже уважними до цих стереотипних висловів, адже вони можуть нанести дитині шкоду.
● Простими конкретними словами – використовуйте слово "помер", а не евфемізми;● Відповідно до віку дитини – враховуйте особливості розуміння кожного вікового період;● Без зайвих подробиць, але так, щоб дитина не могла активно домислювати страшніші сценарії
Детальніше про те, як сповістити дитину про втрату близької людини, читайте у статті "Як розказати дитині про смерть близької людини: поради психолога".
● Замість заборони на емоції надайте дозвіл на них - "Це нормально сумувати і плакати. Я поруч".● Замість дорослої відповідальності пропонуйте безпеку - "Я піклуватимуся про тебе. Твоє завдання – рости і бути дитиною".● Замість забуття пропонуйте пам'ять - "Ми завжди пам'ятатимемо тата і можемо про нього розповідати".● Замість швидкого "одужання" дайте час - "Горювати – це нормально. У кожного свій час для зцілення".
Найбільша помилка дорослих - намагання захистити дитину від болю через замовчування або пом'якшення правди. Але діти мають право знати правду, відповідну їхньому віку, і право горювати по-своєму.
Чесні, конкретні слова, сказані з любов'ю, завжди краще заспокійливої брехні. Ваша присутність, терпіння і готовність відповідати на складні запитання - це те, що дійсно допомагає дитині пройти через горе, не втративши довіри до світу і близьких людей.
Пам'ятайте: не існує ідеальних слів для оголошення про смерть. Але існують слова, які шкодять менше, і ваша щира присутність поруч з дитиною в її болі.
Якщо ви і ваша дитина потребуєте професійної підтримки, ГО "Важливі" проводить безкоштовні онлайн-групи психологічної підтримки для дітей від 7 до 15 років, які втратили рідних через війну. Це простір для підтримки, проговорення почуттів і відновлення довіри до світу
● Простими конкретними словами – використовуйте слово "помер", а не евфемізми;● Відповідно до віку дитини – враховуйте особливості розуміння кожного вікового період;● Без зайвих подробиць, але так, щоб дитина не могла активно домислювати страшніші сценарії
Детальніше про те, як сповістити дитину про втрату близької людини, читайте у статті "Як розказати дитині про смерть близької людини: поради психолога".
● Замість заборони на емоції надайте дозвіл на них - "Це нормально сумувати і плакати. Я поруч".● Замість дорослої відповідальності пропонуйте безпеку - "Я піклуватимуся про тебе. Твоє завдання – рости і бути дитиною".● Замість забуття пропонуйте пам'ять - "Ми завжди пам'ятатимемо тата і можемо про нього розповідати".● Замість швидкого "одужання" дайте час - "Горювати – це нормально. У кожного свій час для зцілення".
Найбільша помилка дорослих - намагання захистити дитину від болю через замовчування або пом'якшення правди. Але діти мають право знати правду, відповідну їхньому віку, і право горювати по-своєму.
Чесні, конкретні слова, сказані з любов'ю, завжди краще заспокійливої брехні. Ваша присутність, терпіння і готовність відповідати на складні запитання - це те, що дійсно допомагає дитині пройти через горе, не втративши довіри до світу і близьких людей.
Пам'ятайте: не існує ідеальних слів для оголошення про смерть. Але існують слова, які шкодять менше, і ваша щира присутність поруч з дитиною в її болі.
Якщо ви і ваша дитина потребуєте професійної підтримки, ГО "Важливі" проводить безкоштовні онлайн-групи психологічної підтримки для дітей від 7 до 15 років, які втратили рідних через війну. Це простір для підтримки, проговорення почуттів і відновлення довіри до світу