Історія Каті 7 років: "Чому в інших тато тут поряд, а в нас ні?"

Кейс з практики груп підтримки для дітей

"Діти не можуть висловити все, що вони хочуть, але всередині вони відчувають все".*Імена змінені для збереження конфіденційності

Каті сім. Вона жвава, непосидюча, справжній "енерджайзер". Її батько служить у ЗСУ з березня 2022 року. У буденному житті, яке зараз проходить в Польщі, дівчинка намагається жити звичним життям: займається в "Пласті", танцює, дружить з дітьми. Після літньої зустрічі з батьком в Україні Катя важко переживає розлуку - плаче перед сном, відмовляється їсти, на заняттях у Пласті заздрить дітям, які приходять з татами.
"Я вже не знала, як пояснити, чому ми не можемо бути разом. Варіант "тато-герой нас захищає” перестав працювати", - зізнається пані Марія.

Пошук допомоги та материнські сумніви

Пані Марія почала шукати психолога для доньки. Вона знайшла групу підтримки для дітей військових через чат дружин захисників:
"Я навіть не знала, що таке існує. Це було як знахідка - місце, де Катя побачить, що вона не одна, побачить інших дітей, які в такій самій ситуації " Але були і сумніви – по-перше, пані Марія боялася, що її непосидюча донька не висидить годину онлайн-заняття. По-друге, вона побоювалася, що робота з психологом "роз’ятрить" і без того болючі переживання.

Перше диво – дитина сидить годину

Проте після першої ж зустрічі всі сумніви розвіялися. Катя не тільки висиділа всю годину, а й чекала наступної зустрічі: "Коли буде психолог? Через тиждень? А коли це через тиждень?"
У неї з'явилася окрема поличка, де лежало все, що потрібно для занять, і вона з нетерпінням готувалася до кожної зустрічі.

Переломний момент – щит для тата

Перші зміни проявилися не одразу, а під час одного із занять, на якому діти робили "щит для тата".
"Вона прямо якась така щаслива від цього – це для тата!" – згадує пані Марія. – "У неї аж очі світяться від того, що вона це робить".
Катя з таким захопленням і старанністю прикрашала щит, додавала камінці та наклейки. Потім приклеїли фотографію тата.
"Наскільки я розумію, вона дуже переживає за тата, особливо важке оце почуття безпорадності, а тут був спосіб захистити тата. Відчуття, що вона хоч щось може зробити, що вона, як дитина, хоч чимось керує у цій ситуації".
Пані Марія помітила, що це був справжній переломний момент.

Дитяча мудрість

Одного разу, йдучи на танці, Катя раптом сказала: "Це все взагалі не важливо". "А що важливо?", – спитала мама. "Найважливіше, щоб тато був живий, і ми були разом з татом".
"Такий філософський вислів від семирічної дитини", – дивується пані Марія. Війна змушує дітей дорослішати, але групи підтримки допомагають їм знайти правильний спосіб це робити".

Результат перевершив очікування

Зникли моменти, коли Катя просто сиділа і плакала. Дівчинка й далі каже, що хоче до тата, але тепер це не сльози - вона спокійно про це говорить, у неї з'явилася надія.
"Дитина стала спокійніша, вона осмислила всю цю ситуацію, зробила свої висновки, не мої, а свої", – підсумовує пані Марія. – "Результат тут однозначно просто мега позитивний. На більше, чесно кажучи, я й не сподівалася".
Навіть апетит покращився – пані Марія спочатку не пов'язувала це з психологією, але це теж наслідок роботи з емоціями.

Чому психологічна підтримка дітей важлива

Для самої Марії участь доньки в групі стала "великою підпорочкою, яка тримає психіку", бо коли з дитиною все налагоджується, то й життя стає легшим.
"Я рекомендувала б усім дітям, у яких тато служить, брати участь у групах підтримки", – переконана пані Марія. "Діти не можуть висловити все, що хочуть, але всередині вони відчувають. Дитяча психіка потребує професійної підтримки так само, як тіло потребує лікування при хворобі. Це така ж процедура, як гігієнічні процедури – кожен тиждень або два тижні треба свої емоції розказувати професіоналу" – каже пані Марія.
 "Навіть якщо ви не довіряєте, домовтеся відвідати заняття разом із дитиною. Я сама з Кривого Рогу, у нас демонізована психологія дуже сильно, але максимально рекомендую займатися з психологом, щоб не доводити до фізіологічних наслідків" – наголошує вона.
 Якщо ви бачите, що ваша дитина сумує, запитує про тата, або її поведінка змінилась, не зволікайте! Групи психологічної підтримки для дітей діючих військовослужбовців - це той важливий крок, який допоможе дитині впоратися з емоціями, відчути себе в безпеці та знайти надію. Інформацію про групи підтримки для дітей військовослужбовців можна знайти через організації допомоги сім'ям воїнів або звернутися безпосередньо до нас за контактами.